Здоровий спосіб життя

Для людей, які займаються фізичною культурою і спортом велике значення має самоконтроль. Він дисциплінує тих хто займається фізичною культурою і спортом, учить їх навичкам  самоаналізу, покращує і робить роботу лікаря більш ефективну, сприяє покращенню спортивних результатів.

Самоконтроль - це система спостережень за здоров'ям людини, її фізичним розвитком, за станом функціональних систем організму, переносимістю різного роду навантажень. 

Основні завдання самоконтролю:

Зрозуміти і усвідомити необхідність ретельного і спостережливого  ставлення до свого здоров'я;

Освоїти найпростіші методи самоспостереження, навчиться найпростішим способам запису результатів спостереження;

Навчиться аналізувати оцінки свого самоконтролю;

Навчитись використовувати дані знання на практиці.

Самоконтроль включає спостереження і аналіз, обробка  об'єктивних і суб'єктивних станів організму. Об'єктивні  показники - це ті, які можна вимірювати і виражати кількісно: антропометричні - довжина тіла, маса та інші, функціональні - частота серцевих скорочень (ЧСС), глибина дихання і його частота, життєва ємність легень (ЖЕЛ) та інші; силові показники, спортивні результати. Суб'єктивними показниками - це  самопочуття, настрій, почуття втомлюваності, бажання чи небажання займатися фізичними вправами, страх змагань, порушення сну і апетиту, відчуття своєї працездатності, її змін. Кращою формою організації  і проведення самоконтролю є систематичне ведення щоденника.

Джерело: издательство "Высшая школа", г. Москва, 1989 г, Книга - "Физическое воспитание"

 

Для виміру гнучкості хребетного стовпа зробіть найпростіший прилад: на край табурета, або лавки прикріпіть невеликий лист фанери, або лінійку: нуль на лінійці повинен відповідати площині опори. Від нуля вгору йдуть негативні значення: -1см; -2см і т. д. приблизно до -10, а вниз навпаки до +20 см.

Детальніше...

При фізичній роботі настає, як наслідок виснаження енергетичних ресурсів організму при надмірному накопиченні в працюючих м'язах і в крові продуктів обмінів. Процес стомлення наростає поступово, що супроводжується поступовим посиленням суб'єктивних відчуттів втоми: працездатність знижується, з'являється скутість м'язів, дихання стає частим і поверхневим, серцебиття частішає, виникають інші ознаки стомлення.

Детальніше...

За кілька годин (а в деяких випадках - і днів) до виступів чи змаганнь у частини спортсменів спостерігаються яскраво виражені зміни функцій деяких внутрішніх органів. Ці зміни носять умовно-рефлекторний характер і спрямовані на підготовку організму до майбутньої роботи: підвищується збудливість центральної нервової системи, частішає пульс, більш глибоким і частим стає дихання, активізується обмін речовин, відбуваються інші зміни.

Детальніше...

 

Безсистемне виконання значних обсягів фізичного навантаження при недостатній тренованості, при недовідновленні сил в результаті недосипання, поганого харчування, порушень загального і тренувального режиму, при неорганізованому відпочинку призводить до того, що залишкові явища хронічного стомлення накопичуються, як би підсумовуються і викликають тяжкий хворобливий стан перетренованості. Ознаками цього стану є: помітне зменшення маси тіла та знижений апетит, стійкі порушення сну, небажання виконувати фізичну роботу, швидко наступає стомлення при підвищеній пітливості та інші. Якщо не вжити заходів на початковій стадії розвитку цього патологічного стану, можливе серйозне захворювання всього організму. Необхідно скоротити навантаження, або тимчасово повністю припинити тренування, порадитися з лікарем і тренером. У запущених випадках перетренування потрібне спеціальне, іноді тривале лікування. Тож будьте пильні, та слідкуйте за своїм організмом!

 

Джерело: издательство "Высшая школа", г. Москва, 1989 г, Книга - "Физическое воспитание"

 

PS: Будемо вельми вдячні, якщо Ви поділитесь даним матеріалом зі своїми друзями в соц.мережах.